У нас вже підриваються на мінах. В полях по обрій брухту і броні. У нас стрічають люди на колінах своїх убитих хлопців на війні. Росли, росли — і виросли хлоп’ята. Чиїсь кохані і чиїсь сини. Щоб Україна не була розп’ята, пішли боротись, — хто ж, як не вони?! Господь їм сил подвоїв і потроїв. Здолали все, подужали заброд. Так виникає нація героїв. Так постає з населення народ. 15.05.2022
— Ліна Костенко