«Тягуча павутина зйомних квартир І дві душі пробиті сотнями дір, Так страшно, коли не знаєш, що завтра... Тепер я оглядаюсь на ті часи І знаю ціну світлої полоси - Не варто шукати винних крім себе...Тягуча павутина зйомних квартир І дві душі пробиті сотнями дір, Так страшно, коли не знаєш, що завтра... Тепер я оглядаюсь на ті часи І знаю ціну світлої полоси - Не варто шукати винних крім себе...
«Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди - Так скучно плисти по течії з ними...Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди - Так скучно плисти по течії з ними...
