Холодна вода не врятує від спеки І випити пам’ять душа не дає І очі твої то моя небезпека І ті ж самі очі, то щастя моє. Холодная вода не спасет от жары И выпить память душа не позволяет. Глаза твои — это моя опасность, И те же самые глаза — это счастье мое.

Буває злітаю, хочу сховатись від зграї, Все в мить завмирає коли очі твої Кидають пелюстки. Я все розумію, але недосяжна мрія Буде жити і після того як дістанусь твоєї руки.

Хто ти є ти взяла моє життя І не віддала. Хто ти є ти випила мою кров І п’яною впала. Твої очі кличуть хочуть мене. Хто ти є ким би не була ти - Я не здамся без бою!

А часом, коли я сам не свій, І в голові дивні думки, i на душі сумно... Згадаю я очі твої, і все стає мов навпаки - Теплим таким...

Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки назавжди любити.