Океан Ельзи

Хто ти є ти взяла моє життя І не віддала. Хто ти є ти випила мою кров І п’яною впала. Твої очі кличуть хочуть мене. Хто ти є ким би не була ти - Я не здамся без бою!

Така, як ти Буває раз на все життя І то із неба Така, як ти Один лиш раз на все життя Не вистачає каяття, Коли без тебе я...

Я так хочу до тебе, Як до матері немовля. Я так хочу до тебе, Як до неба ота земля. Всі на світі бажання, Все, що маю, віддав би я, Лиш би кожного ранку Називати твоє ім’я.

І от моя душа складає зброю вниз, Невже таки вона так хоче теплих слів?

Гілля калин похилилося. Мама, кому ж ми молилися? Скільки іще забере вона Твоїх дітей, не твоя війна?

А часом, коли я сам не свій, І в голові дивні думки, i на душі сумно... Згадаю я очі твої, і все стає мов навпаки - Теплим таким...

Я к би колись Сказала ти мені Стати тінью в ночі, Як би колись, Сказав я б не спав, За тобою ходив Тайною жив би я.

І я живу блиском очей, Смаком бажань і запахом слів. Буде колись і навпаки – І моє життя, може, теж стане твоїм.

Все було ніби плани у кіно, Ми знали і не знали, чим закінчиться воно.

В тобi я втоплю свою весну.

Просто мені Так хочеться Бути там, де і ти, Так хочеться Жити в тебе в полоні І бачити Як тікають від мене сни В твої долоні...

Не така, як інші вона, І лягає спати сьогодні одна, Але шось таке в її очах.

Нашi сонячнi днi зачекались давно, Нам замало квиткiв на вокзал i в кiно. Не показуйте жаль, не впадайте в екстаз, Ми сьогоднi залишимо бiльше для нас.

Не йди темної ночі, Ми відкриваєм з тобою Едем навмання. Сльози твої дівочі Стали перлинами нового світлого дня.

Напиши на простому конверті, Те, що так у житті не сказав. І за крок до відважної смерті, Будь таким, яким Бог тебе знав.

В неї все вже було давно, І вона хотіла зніматись в кіно, Дівчина із іншого життя.