Забути все здається я б ніколи не зумів. Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі. І погляд твій — він вартий більше ніж мільони слів, Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.
Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь? Так ніби він завжди чекав лише мене. А як болить зимовий спокій нашого вікна, Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.
