Океан Ельзи

Хіба хтось сказав тобі, що буде легко? Та хіба ти можеш жити без мети?

Без тебе — душа сліпа І тіло моє, мов не рідне... Без тебе — один туман... Без тебе — кругом вода... Куди не глянь, землі не видно... Без тебе — кругом обман...

Без тебе моя любов, Немов розкидане намисто Червоне, в снігу лежить... Навколо застигла ніч І віє холодом навмисно... Світає... Душа не спить...

Слова... Слова – алмаз вини, Мов зачаїлися в думках На мить вони. І от дуель, і от фінал, Там, де навколо Колізей, Звучить метал.

Не залишай мені мене одного На свою, на твою любов.

Побути я мріяв би коло тебе, Побути і відчути, як рятувала ти. Ромео, від цілої планети, А часом і від себе, так хочеться втекти.

Який навколо видався туман, Так ніби небо бачить мій самообман.

Пізно вночі Ангели не сплять, Знають про нас І усе мовчать, Ангели ж Не люблять словами...

Я вважав би, що ти тиха нiч без зiрок, Але сяють твої яснi очi.

Як би хочаб сказала б ти мені Стати твоїм вином Як би дозволила б мені Я б допив до країв с тобою Душу споїв собою.

На мінному полі фіалки не цвітуть.

Ти i я — щаслива сiм'я, Бо ти машина i я машина. Може твiй, а може твоя, Моя єдина, Налий бензина — кави.

Ти моя остання любов, Моя машина, моя машина. Ти i я напилися знов, Моя єдина На смак бензина — кави.

Твої грози пахнуть світлом, Б'є погляд удаль, Непохитно, непомітно Дощ вабить печаль... Не змогли мої сни Стати сильними...

І я відчуваю як падаю в небо Як падаю в небо і краю нема І десь би мені зупинитися треба Та сили все менше І ти вже давно не сама Чи так буже завжди Хей хоч сьогодні не йди.

Коли навколо ні душі, Коли моя не може спати, Чомусь так хочеться мені Для тебе пісню заспівати.