Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі? Но, видимо, мы правды не сглазим, что мир уже так замешан на зле, что как платить преступлением за преступление, то как же и жить, люди, на земле?

І я повстав. Душа спитала — доки?! Втопили край у підлості і злі. І я сказав: чужинці дайте спокій! Не стійте зради на моїй землі👊

Цей світ — речей, а речі — хворі! І ти вже тут, у тому хорі! Йди на голос мій, Йди на голос мій..

Ми — спадкоємці спадків розграбованих. Ми — власники сплюндрованих святинь. Ми вже як тіні на своїй землі. Хто зрозуміє нашу ностальгію?

І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі.

— Тарас Григорьевич Шевченко