І сипле дорога стрічку твоїми бажаннями, знай так знов повертається Нічка бо наша свобода це рай чи гірко чи солодко, звісно лишається нам лиш одне життями здійснити пісню і пекло навіки мине

І я живу блиском очей, Смаком бажань і запахом слів. Буде колись і навпаки – І моє життя, може, теж стане твоїм.

Дальше не будет дороги другой, Если ты в пекло, я — за тобой.

Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх, Вчорашній гріх. Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг, До твоїх ніг.

Боролись ми. Боролись наші предки. Вже наших втрат неміряне число. А знов свободу починай з абетки. А знову скрізь те саме, що й було. МИ ВОЇНИ. НЕ ЛЕДАРІ. НЕ ЛЕЖНІ. І наше діло п…