А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини. Но как подумать, девочка моя ты, то кто из нас на свете не распятый? Оно как имеешь сердце не со льда, распятие — каждого человека судьба.
А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини. Но как подумать, девочка моя ты, то кто из нас на свете не распятый? Оно как имеешь сердце не со льда, распятие — каждого человека судьба.
У нас вже підриваються на мінах. В полях по обрій брухту і броні. У нас стрічають люди на колінах своїх убитих хлопців на війні. Росли, росли — і виросли хлоп’ята. Чиїсь кохані і чиїсь сини. Щоб Україна не була розп’ята, пішли боротись, — хто ж, як не вони?! Господь їм сил подвоїв і потроїв. Здолали все, подужали заброд. Так виникає нація героїв. Так постає з населення народ. 15.05.2022
