Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.

Нам полагается быть врагами, но время требует от нас иного.

Гаянэ зарделась: — Ба, скази, я умная? Скази? Как мой папа. — Молодец твой отец, на полу спал — не упал, — хмыкнула Ба.

У нас столько религий, сколько нам требуется для того, чтобы ненавидеть друг друга.