Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди. Чтоб след оставить, без него нельзя, Мы ж ничего — проходим, словно тени. Чтоб только неба синие глаза Всегда бы землю видели в цветеньи. Чтобы леса не вымерли, как тур, Слова не оскудели, словно руды.