В неї все вже було давно, І вона хотіла зніматись в кіно, Дівчина із іншого життя.

Десь вони читали, хтось там натякнув, Що «стіна лиш грається в стіну».

Каждый когда-нибудь хотел стать героем.

У ті часи, страшні, аж волохаті, коли в степах там хто не воював, - от їй хотілось, щоб у неї в хаті на стелі небо хтось намалював. Вона не чула зроду про Растреллі. Вона ходила в степ на буряки. А от якби не сволок, а на стелі - щоб тільки небо, небо і зірки. Уранці глянеш - хочеться літати.