10 цитат Лины Васильевны Костенко, проверенных временем

Лина Васильевна Костенко — автор, чьи слова цитируют десятилетиями. Мы выбрали 10 цитат: коротко, точно, без воды.

1. «

   Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

   Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.
2. «

   Женщина как музыка. Её можно любить, даже не совсем понимая.

   Женщина как музыка. Её можно любить, даже не совсем понимая.
3. «

   Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.

   Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.
4. «

   Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?

   Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?
5. «

   Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми.

   Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми.

   — Маруся · книга
6. «

   І сум, і жаль, і висновки повчальні, І слово непосильне для пера. Душа пройшла всі стадії печалі. Тепер уже сміятися пора.

   І сум, і жаль, і висновки повчальні, І слово непосильне для пера. Душа пройшла всі стадії печалі. Тепер уже сміятися пора.
7. «

   Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.

   Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.

   — Записки украинского сумасшедшего · книга
8. «

   Усі вже звикли: геніїв немає. Поснулим душам звелено хропти. Епоха несприятлива – ламає іще в колисці геніям хребти.

   Усі вже звикли: геніїв немає. Поснулим душам звелено хропти. Епоха несприятлива – ламає іще в колисці геніям хребти.
9. «

   Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.

   Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.

   — Записки украинского сумасшедшего · книга
10. «

    Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.

    Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.