Забути все здається я б ніколи не зумів. Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі. І погляд твій — він вартий більше ніж мільони слів, Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.
Коли тобі важко Дихати, значить ти дуже високо... Коли тобі тісно На площі, нас більше, ніж було до того... Коли тобі душно, Скоро весна, і не буде так слизько... Хіба ти не віриш?! Дивися, а правда, насправді, так близько...
Сьюзі, мила моя Сьюзі, Не тікай від болі В світ своїх ілюзій. Без війни не плачуть, Без біди не кличуть. Хто не має серця Тому, хто ще має, Просто так не зичить...
Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь? Так ніби він завжди чекав лише мене. А як болить зимовий спокій нашого вікна, Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.