32 цитаты Лины Васильевны Костенко, ставших крылатыми

Лина Васильевна Костенко — автор, чьи слова цитируют десятилетиями. Мы выбрали 32 цитаты: коротко, точно, без воды.

1. «

   Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю.

   Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю.
2. «

   И в детство, будто в теплые края. Летит душа, ей там тепло всегда.

   И в детство, будто в теплые края. Летит душа, ей там тепло всегда.
3. «

   And people always died for their faith. We did not find this eternal sport. The main thing here is to look into the eyes of the beast and simply to remain human.

   And people always died for their faith. We did not find this eternal sport. The main thing here is to look into the eyes of the beast and simply to remain human.
4. «

   Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, — інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.

   Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, — інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.

   — Записки украинского сумасшедшего · книга
5. «

   Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

   Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.
6. «

   А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини.

   А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини.

   — Дяк · книга
7. «

   Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.

   Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.
8. «

   Життя пройде, немов вода, І відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, Біда, коли усе життя — помилка.

   Життя пройде, немов вода, І відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, Біда, коли усе життя — помилка.
9. «

   Час неосяжний, коли він категорія ВІЧНОСТІ.

   Час неосяжний, коли він категорія ВІЧНОСТІ.

   — Записки украинского сумасшедшего · книга
10. «

    Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

    Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.
11. «

    Останови меня!... Но поздно. Что же… Возможно ли остановить зарю? С тобою рядом душу обморожу С тобою рядом пламенем сгорю

    Останови меня!... Но поздно. Что же… Возможно ли остановить зарю? С тобою рядом душу обморожу С тобою рядом пламенем сгорю
12. «

    Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.

    Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга
13. «

    Мене куплять і спродувать не раджу, моя душа не ходить на базар. А не клянусь, тому що я не зраджу, і вже не раз це в битвах доказав.

    Мене куплять і спродувать не раджу, моя душа не ходить на базар. А не клянусь, тому що я не зраджу, і вже не раз це в битвах доказав.
14. «

    Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми.

    Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми.

    — Маруся · книга
15. «

    Недуманно, негаданно Попала в глухомань, Где сосны пахнут ладаном В предутреннюю рань.

    Недуманно, негаданно Попала в глухомань, Где сосны пахнут ладаном В предутреннюю рань.
16. «

    А наш король, а ми його васали, а чорт візьми, я теж його васал. Усі йому вже оди написали, лиш я йому ще оди не писав.

    А наш король, а ми його васали, а чорт візьми, я теж його васал. Усі йому вже оди написали, лиш я йому ще оди не писав.
17. «

    Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю. Він добре вам зіграв колись мою присутність. Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність.

    Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю. Він добре вам зіграв колись мою присутність. Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність.
18. «

    І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

    І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга
19. «

    Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки.

    Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки.
20. «

    Добре людям, які проходять повз факти. А я проходжу крізь них.

    Добре людям, які проходять повз факти. А я проходжу крізь них.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга