39 лучших фраз Лины Васильевны Костенко

Лина Васильевна Костенко — автор, чьи слова цитируют десятилетиями. Мы выбрали 39 цитат: коротко, точно, без воды.

1. «

   Недуманно, негаданно Попала в глухомань, Где сосны пахнут ладаном В предутреннюю рань.

   Недуманно, негаданно Попала в глухомань, Где сосны пахнут ладаном В предутреннюю рань.
2. «

   Женщина как музыка. Её можно любить, даже не совсем понимая.

   Женщина как музыка. Её можно любить, даже не совсем понимая.
3. «

   Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю.

   Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю.
4. «

   Усі вже звикли: геніїв немає. Поснулим душам звелено хропти. Епоха несприятлива – ламає іще в колисці геніям хребти.

   Усі вже звикли: геніїв немає. Поснулим душам звелено хропти. Епоха несприятлива – ламає іще в колисці геніям хребти.
5. «

   Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

   Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.
6. «

   Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.

   Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.

   — Записки украинского сумасшедшего · книга
7. «

   And people always died for their faith. We did not find this eternal sport. The main thing here is to look into the eyes of the beast and simply to remain human.

   And people always died for their faith. We did not find this eternal sport. The main thing here is to look into the eyes of the beast and simply to remain human.
8. «

   Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.

   Зробити щось, лишити по собі, а ми, нічого, – пройдемо, як тіні, щоб тільки неба очі голубі цю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.
9. «

   Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись.

   Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись.
10. «

    — Великое небо. — Или мы малые.

    — Великое небо. — Или мы малые.
11. «

    Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.

    Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.
12. «

    Життя пройде, немов вода, І відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, Біда, коли усе життя — помилка.

    Життя пройде, немов вода, І відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, Біда, коли усе життя — помилка.
13. «

    У ті часи, страшні, аж волохаті, коли в степах там хто не воював, - от їй хотілось, щоб у неї в хаті на стелі небо хтось намалював. Вона не чула зроду про Растреллі. Вона ходила в степ на буряки. А от якби не сволок, а на стелі - щоб тільки небо, небо і зірки. Уранці глянеш - хочеться літати.

    У ті часи, страшні, аж волохаті, коли в степах там хто не воював, - от їй хотілось, щоб у неї в хаті на стелі небо хтось намалював. Вона не чула зроду про Растреллі. Вона ходила в степ на буряки. А от якби не сволок, а на стелі - щоб тільки небо, небо і зірки. Уранці глянеш - хочеться літати.
14. «

    Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.

    Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга
15. «

    Все повинно минати, бо інакше нічого не настане.

    Все повинно минати, бо інакше нічого не настане.
16. «

    И в детство, будто в теплые края. Летит душа, ей там тепло всегда.

    И в детство, будто в теплые края. Летит душа, ей там тепло всегда.
17. «

    Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?

    Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?
18. «

    Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

    Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга
19. «

    Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

    Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.
20. «

    І сум, і жаль, і висновки повчальні, І слово непосильне для пера. Душа пройшла всі стадії печалі. Тепер уже сміятися пора.

    І сум, і жаль, і висновки повчальні, І слово непосильне для пера. Душа пройшла всі стадії печалі. Тепер уже сміятися пора.