Лина Васильевна Костенко: 37 высказываний о главном

Лина Васильевна Костенко — автор, чьи слова цитируют десятилетиями. Мы выбрали 37 цитат: коротко, точно, без воды.

1. «

   Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись.

   Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись.
2. «

   Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

   Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс. Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно, і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.
3. «

   Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п'янять. Я — алкоголік страченої суті, її Сізіф, алхімік і мурах. Мої слова, у чоботи не взуті, спливають кров'ю на її тернах. Вони горять і валяться, як вежі. А потім їх обмацують сліпці. І що ж, так наче й не було пожежі - і тільки жменька попелу в руці.

   Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п'янять. Я — алкоголік страченої суті, її Сізіф, алхімік і мурах. Мої слова, у чоботи не взуті, спливають кров'ю на її тернах. Вони горять і валяться, як вежі. А потім їх обмацують сліпці. І що ж, так наче й не було пожежі - і тільки жменька попелу в руці.
4. «

   Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.

   Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.

   — Записки украинского сумасшедшего · книга
5. «

   Ти, може, від мене втомився. Мене потрібно любити.

   Ти, може, від мене втомився. Мене потрібно любити.

   — Маруся · книга
6. «

   І живемо. Земля ще нас тримає. А вже мистецтво ждать перестає.

   І живемо. Земля ще нас тримає. А вже мистецтво ждать перестає.
7. «

   Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

   Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.
8. «

   Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?

   Але ж, мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?
9. «

   А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини.

   А як подумать, дівчинко моя ти, то хто із нас на світі не розп’ятий? Воно як маєш серце не з льодини, розпяття — доля кожної людини.

   — Дяк · книга
10. «

    Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.

    Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу.
11. «

    А наш король, а ми його васали, а чорт візьми, я теж його васал. Усі йому вже оди написали, лиш я йому ще оди не писав.

    А наш король, а ми його васали, а чорт візьми, я теж його васал. Усі йому вже оди написали, лиш я йому ще оди не писав.
12. «

    Життя пройде, немов вода, І відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, Біда, коли усе життя — помилка.

    Життя пройде, немов вода, І відцвіте, немов вишнева гілка... В житті одна помилка — не біда, Біда, коли усе життя — помилка.
13. «

    І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

    І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга
14. «

    Час неосяжний, коли він категорія ВІЧНОСТІ.

    Час неосяжний, коли він категорія ВІЧНОСТІ.

    — Записки украинского сумасшедшего · книга
15. «

    Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми.

    Десь, може, там зустрінемося ми. Не буде рук — обнімемось крильми.

    — Маруся · книга
16. «

    Останови меня!... Но поздно. Что же… Возможно ли остановить зарю? С тобою рядом душу обморожу С тобою рядом пламенем сгорю

    Останови меня!... Но поздно. Что же… Возможно ли остановить зарю? С тобою рядом душу обморожу С тобою рядом пламенем сгорю
17. «

    Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає вам сумління. Зсередини, потроху, не за раз. Все познімає, де яка іконка. І непомітно вийме вас — із вас. Залишиться одна лиш оболонка.

    Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає вам сумління. Зсередини, потроху, не за раз. Все познімає, де яка іконка. І непомітно вийме вас — із вас. Залишиться одна лиш оболонка.
18. «

    Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

    Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.
19. «

    Вона тим небом у тій хаті марила! Вона така була ще молода! Та якось так – то не знайшлося маляра. Все якось так – то горе, то біда.

    Вона тим небом у тій хаті марила! Вона така була ще молода! Та якось так – то не знайшлося маляра. Все якось так – то горе, то біда.
20. «

    Мене куплять і спродувать не раджу, моя душа не ходить на базар. А не клянусь, тому що я не зраджу, і вже не раз це в битвах доказав.

    Мене куплять і спродувать не раджу, моя душа не ходить на базар. А не клянусь, тому що я не зраджу, і вже не раз це в битвах доказав.